UK

Дивертикули стравоходу

Щодня з 8.00 до 21.00 +380 98 555 47 78

ВИЗНАЧЕННЯ , ЕТІОЛОГІЯ ВИНИКНЕННЯ ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ

Дивертикул стравоходу - це випинання слизового та підслизового шару стравоходу через дефект його м'язевої стінки. 

Дивертикули стравоходу найчастіше спостерігаються у чоловіків після 50 років. Часто до  дивертикулів стравоходу призводить таке захворювання як ахалазія кардії. 

Дивертикули стравоходу можуть бути вродженими та набутими (спостерігаються найчастіше). 

За механізмом виникнення дивертикули стравоходу бувають двох типів: 

1. Пульсаційні дивертикули - виникають внаслідок підвищеного тиску в просвіті стравоходу, що призводить до випинання слизової оболонки стравоходу;

2. Тракційні дивертикули - запальний процес прилеглих органів або тканин призводить до "підтягування" на себе стінки стравоходу із утворенням в подальшому дивертикулу. 

КЛАСИФІКАЦІЯ ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ

Залежно від локалізації виділяють три типи дивертикулів стравоходу (рис 1):

  1. Глотково-стравохідний (дивертикул Ценкера).
  2. Епібронхіальний - розташовується на рівні біфуркації трахеї. 
  3. Епіфренальний (наддіафрагмальний).

Рис. 1. Схематичне зображення дивертикулів стравоходу. 

КЛІНІЧНА КАРТИНА ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ

Тривалий час дивертикул стравоходу може протікати безсмимптомно. Із часом у пацієнтів з'являються скарги на підвищену слюнотечу, кашель, відчуття стороннього тіла в горлі, біль за грудиною.

Глотково-стравохідний дивертикул Ценкера може проявлятися вибуханням на шиї. За рахунок затримання їжі в дивертикулі спостерігається виникнення бродильних та гнилісних процесів із появою неприємного запаху із ротової порожнини, відрижки із тухлим запахом. Крім того, затримання їжі призводить до виникнення запалення - дивертикуліту, появи ерозій та кровотеч із дивертикула. 

ДІАГНОСТИКА ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ

1. Анамнез, пальпація та фізикальне обстеження пацієнта.

2. Езофагофіброгастродуоденоскопія.

3. Рентгеноскопія стравоходу із сульфатом барія.

4. Комп'ютерна томографія шиї, грудної клітки із контрастуванням.

5. Манометрія стравоходу. 

ЛІКУВАННЯ ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ

При дивертикулах невеликих розмірів, відсутності вираженої клінічної картини та відсутності ускладень можливе проведення консервативної терапії, яка полягає в дотриманні режиму харчування, яке неправлене на попереждення затримання їжі в дивертикулі.  Це включає в себе: приймання їжі невеликими порціями 6-7 разів на добу, вживання після їжі 200 мл мінеральної води та зміна положення тіла після їжі. 

Показами до хірургічного лікування дивертикулів стравоходу є:

 

1. Неефектинвість консервативної терапії.

2. Виникнення ускладень - дивертикуліт, ерозії в дивертикулі та кровотечі, пенетрації та перфорації дивертикула, ракове перерождення.

3. Дивертикули великих розмірів. 

Глотково - стравоходні дивертикули оперуються торакальними хірургами через доступ на шиї,  з використанням системи  ендоскопічного зшиваючого  апарату EndoGia-30 (Швейцарія), який дозволяє накладати безпечний 3-х рядний титановий шов на стінку стравоходу.

Епіфренальние дивертикули (від 1 до 10 см від кардії) я оперую лапароскопічним способом через проколи, виконуючи виділення  для виділення дивертикулу і ендоскопічної резекції останнього зшиваючим апаратом EndoGia-30 (Швейцарія) (Рис. 2). При цьому всі етапи виконую під подвійним візуальним контролем - лапароскопічним і фіброезофагоскопічним (з боку просвіту стравоходу).

Рис. 2. Схематичне зображення лапароскопічної резекції епіфренального дивертикула стравоходу

У разі поєднання епіфренального дивертикулу та ахалазії кардії, грижі стравохідного отвору діафрагми (ГСОД), хронічного рефлюкс-езофагіту я виконую одночасне симультанное хірургічне втручання: дівертикулектомію і корекцію ГСОД або кардіоміотомію у власній модифікації.

Таким чином, чим  раніше (до розвитку ускладнень) виконується оперативне втручання з приводу дивертикула стравоходу, тим краще результати лікування.

 

ПЕРЕВАГИ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЕПІФРЕНАЛЬНИХ ДИВЕРТИКУЛІВ СТРАВОХОДУ 

1. Мінімізація хірургічної травми.

2. Відсутній, або мінімальний больовий синдром.

3. Активізація пацієнта в день операції.

4. Мінімальні строки госпіталізації пацієта - 2-3 післяопераційні дні. 

5. Чудовий косметичний ефект.

6. Швидке повернення до активного життя. 

З повагою, хірург Кравцов Денис Ігорович