Кісти печінки та доброякісні пухлини печінки
ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕНІСТЬ
Кіста печінки - це доброякісне утворення в паренхімі печінки, яке має капсулу та заповнене рідиною.
Серед доброякісних пухлин печінки найчастіше зустрічаються гемангіоми (85-90%) та аденоми (3-8 %).
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ТА КІСТ ПЕЧІНКИ
До доброякісних пухлин печінки відносять також: лімфагіоми, фброми, ліпоми, тератоми.
Кісти печінки поділяються на паразитарні та непаразитарані.
Непаразитарні кісти печінки поділяються на справжні та псевдокісти.
Справжні кісти печінки поділяються на: цистаденоми, дермоїдні кісти ти ретенційні кісти.
Псевдокісти печінки поділяються на: посттравматичні та постзапальні кісти.
Окремо, виділяють полікістоз печінки, який найчастіше поєднується із полікістозом нирок, селезінки та інших органів. Справжні кісти як правило поодинокі. Об'єм справжніх кіст та псевдокіст можу варіювати від кільком мілілітрів до 1000 мл.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ТА КІСТ ПЕЧІНКИ
Більшість виявлених доброякісних новоутворень печінки протікають безсимптомно і виявляються випадково. При розмірах новоутворення більше 7-10 см може виникати "синдром правого підребер'я": відчуття "тяжкості" та біль в правому підребер'ї,збільшення розмірів печінки. Також, пацієнти можуть скаржитись на швидку втому, втрату апетиту, нудоту. В лабораторних показниках може збільшуватись рівень непрямого білірубіну, незначне зростання трансаміназ.
ДІАГНОСТИКА ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ТА КІСТ ПЕЧІНКИ
1. Анамнез та фізикальне обстеження пацієнта.
2. Загально-клінічне лабораторне осбтеження.
3. Реакція Кацоні для виключення паразитарної кісти.
4. Визначення в крові онкомеркерів: СА19-9 та альфа-фетопротеїну.
5. Ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхура.
6. Компютерна томографія із контрастуванням.
7. Магнітно-резонасна томографія.
ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН КІСТ ПЕЧІНКИ
Більшість кіст печінки, що виявлені підлягають тільки спостереженню та не підлягають оперативному ліікуванню.
Показами для хірургічного лікування кіст печінки є:
1. Кісти печінки із локалізацією в воротах печінки, які призводять до компресії зовнішніх жовчних шляхів.
2. Кісти печінки розміром від 8 см.
3. Нагноєна кіста печінки.
4. Розрив кісти печінки.
5. Крововилив в кісту печінки.
При розмірах кісти до 5 см та її субкапсульній локалізації можлива черезшкірна пункція кісти під контролем УЗД та аспірація вмісту із подальшим введеням склерозанту. При неефективності даної маніпуляції та більших розмірах кіст показане оперативне лікування: фенестація стінки кісти із обробкою її ложа аргон-плазмовою коагуляцією, резекція сегмента печінки.
Показами до хіругічного лікування доброякісних пухлин печінки є :
1. Доброякісні пухлини печінки, що призводять до компресії жовчних шляхів та розвитку жовчної гіпертензії.
2. Доброякісні пухлини печінки, що призводять до компресії судин (як правило пухлини більше 5 см в діаметрі).
3. Підозра на злоякісне переродження.
4. Об'єм оперативних втручань при доброяксних пулинах печінки: видалення сегменту печінки, резекція сегмента, рідше кількох сегментів печінки.
Слід зазначити, що операції при кістах та доброякісних пухлинах печінки ми виконуємо виключно лапароскопічно.
ПЕРЕВАГИ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН КІСТ ПЕЧІНКИ
1. Мінімізація хірургічної травми.
2. Зменшення можливості виникнення післяопераційної вентральної грижі до 10 разів.
3. Мінімальний больовий синдром.
4. Строки перебування в стаціонарі - 2-3 післяопераційні дні.
5. Активізація пацієнта в день операції.
6. Швидке повернення до труду та активного життя.