Рак шлунку
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Рак шлунку - характеризується виникненням злоякісного новоутворення в шлунку, що росте із клітин слизової оболонки останнього.
В стуктурі онкологічної смертності рак шлунку займає 2 місце в світі. Чоловіки хворіють на рак щлунку частіше жінок.
Середній вік пацієнтів 38 років. Щорічно від цієї патології помирає 800 000 человек.
За статистикою одужують 30% пацієнтів із ракомшлунку. Метастази виявляють у 80-90% пацієнтів.
ФАКТОРИ РИЗИКУ РАКУ ШЛУНКУ
1. Вживання в їжу великої кількості копчених та солоних продуктів, продуктів, що містять велику кількість нітратів. Вживання продуктів із недостатнім вмістом антиоксидантів.
2. Інфікування H.pylori
3. Тютюнопаління збільшує ризик виникнення раку шлунка в 1,5 рази.
4. Наявність атрофічного гастриту збільшує ризик виникнення раку шлунку в 6 разів.
5. Оперативні втручання на шлунку, особливо у віці 15-20 років.
6. Дія іонізуючого поромінення збільшує ризик виникнення раку шлунку в 6 разів.
7. Наявність раку шлунку у найближчих родичі, особливо першої лінії.
8. Наявність А(ІІ) групи крові збільшує ризик виникнення раку шлунка на 20 %.
9. Інфікування вірусом Епштейн-Бара.
10. Наявність поліпів в шлунку.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ШЛУНКА
Принципово розрізняють 2 типи раку шлунка: кишковий тип (експансивний) та дифузний тип (інфільтративний).
Кишковий тип характеризується злоякісними трансформаціями в золозистих структурах кардіального відділу, тіла шлунку та антрального відділу. Такий тип раку шлунка найчастіше виникає на фоні атрофічного гастриту та інфікування H.pylori.
Дифузний тип раку шлунка, який ще називають пластинчатим лінітом, найчастіше локалізується в тілі шлунку і вражає пацієнтів молодого віку. Найчастіше такий тип раку шлунка зустрічається на фоні гастриту без явищ атрофії, при спадковій обтяженості пацієнтів.
СТАДІЮВАННЯ РАКУ ШЛУНКА
В залежності від прогресування захворювання розрізняють 4 стадії раку шлунка:
І стадія - ділиться на дві підстадії:
ІА - вражений тільки підслизовий шар;
IВ - вражений також м'язовий шар шлунка, виявлені метастази в 1-2 прилеглих лімфовузлах.
II стадія ділиться на підстадії:
IІA - пухлина поширюється:
- на підслизовий або м'язовий шари шлункової стінки, в 1-2 прилеглих лімфовузлах виявлені метастази;
- підслизовий шар з метастазами в 3-6 прилеглих лімфовузлах.
IIB - пухлина поширюється:
- на зовнішній шар шлункової стінки;
- субсерозний шар тканини під зовнішньою оболонкою із метастазами в 1-2 прилеглих лімфовузлах;
- м'язовий шар шлункової стінки із метастазами в 3-6 прилеглих лімфовузлах;
- підслизовий шар шлункової стінки із метастазами в 7 або більше сусідніх лімфовузлах.
III стадія ділиться на підстадії:
IIIA - пухлина поширюється:
- на зовнішній шар шлункової стінки із метастазами в 1-2 прилеглих лімфовузлах;
- серозний шар тканини під зовнішньою оболонкою із метастазами в 3-6 прилеглих лімфовузлах;
- м'язовий шар шлункової стінки із метастазами в 7 або більше сусідніх лімфовузлах.
IIIB - пухлина проростає:
- в довколишні органи - селезінку, печінку, діафрагму, нирку, наднирник, підшлункову залозу, поперечно-ободову або тонку кишку з метастазами в 1-2 прилеглих лимфоузла;
- у зовнішній шар шлункової стінки із метастазамів 3-6 прилеглих лімфовузлах.
IIIC- пухлина проростає:
- в довколишні органи - селезінку, печінку, діафрагму, нирку, наднирник, підшлункову залозу, поперечно-ободову або тонку кишку з метастазами в 3 і більше лімфовузлів;
- у зовнішній шар шлункової стінки із метастазами в 7 і більше прилеглих лимфоузла.
ІV стадія - пухлина за рахунок метастазування поширюється в віддалені органи і тканини - печінку, яєчники, надключичні лімфовузли і т.п.
КЛІНІЧНА КАРТИНА РАКУ ШЛУНКА
Симптоми раку шлукнка поділяють на ранні та пізні симптоми.
Ранніми симптомами раку шлунка є:
1. Дискомфорт в проекції шлунка;
2. Печія;
3. Нудота;
4. Втрата апетиту;
5. Швидка втомлюваність;
6. Біль в верхніх відділах живта після вживання їжі.
Пізніми симптомами раку шлунка є:
1. Шивдке відчуття наповнення шлунку;
2. Відрижка із тухлим запахом;
3. Блювання;
4. Втрата ваги;
5. Асцит - накопичення вільної рідини в черевній порожнині;
6. Кал чорного кольору;
7. Жотяниця.
ДІАГНОСТИКА РАКУ ШЛУНКА
1. Анамнез та фізикальне обстеження пацієнта.
2. Фіброгастродуоденоскопія із взяттям біопсії та подільшим гістологічним дослідженням матеріалу.
3. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та зочеревинного простору.
4. Фіброгастродуоденоскопія із ультразвуковим дослідженням стінки шлунка.
5. Комп'ютерна томографія живота, таза та грудної клітки із контрастуванням.
6. Протонно-емерсійна томографія (за необхідністю).
7. Визначення онкомаркерів: СА 19-9, РЕА та фетопротеїну.
8. Діагностична лапароскопія із дослідженням промивних вод із черевної порожнини.
ЛІКУВАННЯ РАКУ ШЛУНКА
Основним методом лікування раку шлунка є хірургічний. На ранніх стадіях операція виконується із радикальною метою, на пізніх - із паліативною. Хіміотерапія використовується як до операції так і після з метою покращення результатів хірургічного лікування. Обсяг операції залежить від злоякісності і розповсюдженості пухлини, віку і стану здоров'я пацієнта.
Найбліьш часто для лікування раку шлунка застосовується такий обсяг оперативних втручань:
1. Тотальна гастректокмія - видалення шлунка із пухлиною та клітковиною, в якій розташовані регіонарні лімфатичні вузли (лімфодисекція). Найчастіше виконується лімфодисекція в об'їмі D2. В ході втручання можлива часткова або повна резекція уражених сусідніх органів. Після видалення формують штучне сполучення - аностомоз - між стравоходом і тонкою кишкою.
2. Субтотальна гастректомія (дистальна) - при локалізації злоякісного новоутворення в кінцевих 2/3 шлунка. При локалізації пухлини в верхніх відділах шлунка більш рекомендовано проведення тотальної гастеректомії.
3. Ендоскопічне видалення новоутворення в межах здорових тканин - виконується при новоутвореннях невеликих розмірів на ранніх стадіях захворювання без даних про ураження регіонарних лімфатичних вузлів.
При запущеній стадії захворювання виконується паліативні оперативні втручання:
1. Гастроентеростомія - накладення обхідного анастомозу між шлунком та тонкою кишкою. Виконується при пухлинах вихідного відділу шлунка, які обумовлюють порушення прохідності їжі в дванадцятипалу кишку.
2. Стентування шлунку - виконується для забезпечення прохідності шлунку при стисені пухлиною просвіту останнього.
ПРОГНОЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
Залежить від стадії захворювання, віку та загального стана пацієнта. При ранній діагностиці і якісному лікуванні шанси на повне одужання значно вище.
П'ятирічна виживаність:
1. У пацієнтів з 1-ю стадією - 80%, із них 70% повністю одужують;
2. У пацієнтів із 2-й стадією - 56%, із них повністю одужує 50%;
3. У пацієнтів з 3-й стадією - 38%, із них повністю одужує 25%;
4. У хворих з 4-й стадією - 5%, із них повністю одужують 1,4%.
Якщо пацієнт прожив 5 років після закінчення лікування раку шлунка, подальший прогноз поліпшується. Ризик рецидиву залежить від стадії і обсягу метастазів. Він вище через 2 роки і знижується після 5-річної ремісії.