Рак жовчного міхура
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Рак жовчного міхура - характеризується наявністю злоякісного утоврення, що росте із слизової оболонки жовчного міхура.
Злоякісні новоутворення жовчного міхура - є результатом тривалого запального процесу, найчастіше хронічного калькульозного холециститу та жовчно-кам'яної хвороби.
В стуктурі всіх злоякісних пухлин гепато-біліарної зони рак жовчного міхура складає 10 %. Найчастіше на рак жовчного міхура хворіють чоловіки, співвідношення жінок до чоловіків 1:3. Більша кількість пацієнтв є людьми старшого та похилого віку.
Найчастіше пухлина локалізується в області дна жовчного міхура.
Гістологічно розрізняють такі типи пухлин жовчного міхура:
1. Аденокарцинома;
2. Анапластичний тип;
3. Сквамозний тип.
СТАДІЮВАННЯ РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Розрізняють 5 стадій жраку жовчного міхура по Nevin:
І стадія - вражена тільки слизова оболонка міхура;
ІІ стадія - вражена і слизова і м'язова оболонка;
ІІІ стадія - ураження до серозної оболонки;
IV стадія - втягнуті в процес всі шари стінки органу, лімфатичні вузли протоки жовчного міхура;
V стадія - є віддалені метастази.
Також, в клінічній практиці використовується класифікація TNM, при якій стадирование злоякісного утворення засноване на трьох критеріях:
T - (tumor) - визначає глибину вростання злоякісного утворення в стінку кишки;
N - (nodus) - характеризує пухлину за наявністю або відсутністю регіонарних метастазів;
M - (metastasis) - характеризує пухлину за наявністю або відсутністю віддаленого метастазування.
КЛІНІЧНА КАРТИНА РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
В більшості випадків рак жовчного міхура асоційований із жовчно-кам'яною хворобою. Ведучими клінічними симптомами є біль в правому підребер'ї у вигляді коліки тупого характеру, втрата апетиту, швидка втомлюваність. В 50 % випадків у пацієнтів спостерігається жовтушність шкіри та слизових оболонок.
В запущених випадках характерною ознакою є щільна пухлина, яка пальпується в правому підребер'ї.
В залежності від клінічних проявів розрізняють 5 форм раку жовчного міхура:
1. Жовтушну;
2. "Пухлиноподібну";
3. Диспепсичну;
4. Септичну;
5. Безсимптомну.
ДІАГНОСТИКА РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
1. Анамнез та фізикальне обстеження пацієнта.
2. Печінкові проби біохімічного аналізу крові.
3. Ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхра та зовнішніх жовчних шляхів.
4. Комп'ютерна томографія живота та грудної клітки із контрастуванням.
5. МРТ -холагніопанкреатографія.
6. Ендоскопічна ретроградна холангіографія.
7. Онкомаркер раку жовчного міхура - СА 19-9.
ЛІКУВАННЯ РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Лікування хірургічне, проте шанси виконати радикальну операцію невеликі, в зв'язку із тим, що багато пацієнтів звертається пізно.
Частота радикальних операцій складає 15-30 %.
Об'єм операції залежить від стадії захворювання.
І стадія - виконання тільки холецистектомії (видалення жовчного міхура).
ІІ, ІІІ стадія - холецистектомія + видалення лімфатичних вузлів та клітковини гепатодуоденальної зв'язки+ резекція 4b сегменту печінки.
Віддалені результати радикальних операцій не є задовільними.
IV стадія - паліативна резекція + хіміотерапія.
Всі вище вказані оперативні втручання я виконую із лапароскопічного доступу. Операція відбуваєтьсяіз 4-5 проколів від 5 мм до 10 мм.
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
. 1. Мінімальна травматизація.
2. Мінімальна крововтрата.
3. Активізація пацієнта в день операції.
4. Строки перебування в стаціонарі 2-3 післяопераційних днів.
5. Мінімальна кількість раньових та гнійно-септичних ускладнень.
6. Відсутність в необхідності носити бандаж після операції.
7. Внаслідок швидкого відновлення - можливість швидше почати хіміотерапію (за необхідностю), що впливає на прогноз лікування.
ПРОГНОЗ РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
При І стадії 5 річне виживання складає біля 85 %. При ІІ стадії - не перевищує 25 %, при ІІІ та IV стадіях - 10 та 2 % відповідно. При неоперабельній IV стадії - 2-3 міс.
ПРОФІЛАКТИКА РАКУ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Полягає у ранньому виконанні холецистектомії при жовчнокам'яній хворобі та поліпозі жовчного міхура.
З повагою, хірург Кравцов Денис Ігорович