Рак сигмоподібної кишки
ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ЧАСТОТА РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
Сигмоподібна ободова кишка - відділ товстої кишки, яким закінчується ободова кишка і переходить в пряму кишку. Цей відділ кишки відповідає за всмоктування води та формування калових мас.
Рак сигмоподібної кишки - онкологічне захворювання частини товстої кишки, при якому пухлина злоякісного характеру формується з епітелію слизової оболонки. Цей відділ товстої кишки є одним із найбільш частих локалізацій колоректального раку.
Рак сигмовидної кишки однаково небезпечний для представників обох статей, так як виникає з однаковою частотою, як у жінок, так і у чоловіків і являє собою велику загрозу для життя людини. Як правило, захворювання з'являється у людей у віці від 40 до 50 років.
На сьогоднішній день колоректальний рак займає друге місце в світі в структурі онкологічної летальності.
ФАКТОРИ РИЗИКУ РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ ОБОДОВОЇ КИШКИ
1. Наявність колоректального раку у найближчих родичів, особливо першої лінії збільшує ризик виникнення колоректального раку в 1,7 рази.
2. Наявність цукрового діабету збільшує ризик виникнення раку ободової кишки на 30%.
3. Надмірне вживання великої кількості червоного або обробленого м'яса.
4. Тютюнопаління.
5. Зловживання алкоголем.
6. Ожиріння.
7. Хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт в анамнезі.
8. Уретросигмоїдостомія.
9. Дивертикулярна хвороба.
10. Поліпи сигмоподібної кишки, схильні до малігнізації.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
Залежно від поширеності процесу, існують 4 стадії раку сигмовидної кишки. Стадіювання, п враховує розмір новоутворення, ступінь проростання в навколишні тканини і наявність метастазів. Залежно від стадії визначається необхідна оптимальна тактики лікування.
| Стадія | Розмір пухлини | Опис |
| І | Не більше 2 см | процес не виходить за межі слизової основи кишки, метастази відсутні |
| ІІА | не перевищує 1/2 окружності кишки | процес не виходить за межі кишкової стінки, немає метастазів в лімфатичних вузлах |
| ІІВ | не перевищує 1/2 окружності кишки | процес не виходить за межі кишкової стінки, немає метастазів в лімфатичних вузлах |
| ІІІА | більше 1/2 окружності кишки | пухлина розповсюджується за межі кишки, немає метастазів |
| ІІІВ | більше 1/2 окружності кишки | пухлина розповсюджується за межі кишки, немає метастазів в регіонарних лімфовузлах |
| IVA | займає весь просвіт кишки | ураження віддалених лімфатичних вузлів |
| IVВ | займає весь просвіт кишки |
віддалені метастази в інші органи |
Пухлини цієї локалізації також відрізняються за гістологічною структурою. Найчастіше зустрічається аденокарцинома. Остання може бути вискодиференційованою, середньодиференційованою та низькодиференційованою.
Низькодиференційована аденокарцинома має несприятливий прогноз, для неї характерно раннє метастазування. Для перстнеподібно-клітинного раку, що зустрічається не так часто, також прогноз несприятливий.
КЛІНІЧНА КАРТИНА РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
Захворювання розвивається поступово. До початку симптомів може пройти кілька років. Всі симптоми раку сигмоподібної кишки можна розділити на загальні та специфічні симптоми.
ЗагальнІ симптоми раку сигмоподібної кишки відносять:
1. Швидку втому.
2. Депресію.
3. Відсутність апетиту.
4. Часто - втрата ваги.
5. Блідість шкіри та анемія.
Специфічні симптоми раку сигмоподібної кишки:
1. Наявність слизу та гною в калі.
2. Наявність слідів крові або згустків крові в калі.
3. Чергування закрепів та проносів.
4. Біль в лівих відділах живота.
5. Вздуття живота.
ДІАГНОСТИКА РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
1. Анамнез та фізикальне обстеження пацієнта.
2. Фіброколоноскопія.
3. Ректороманоскопія.
4. Комп'ютерна томографія живота і малої миски із контрастуванням.
5. Аналіз калу на приховану кров.
УСКЛАДНЕННЯ РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
1. Кишкова непрохідність.
2. Перфорація пухлини із розвитокм калового перитоніту або абсцесів черевної порожнини та малої миски.
3. Утворення фістули між сигмоподібною кишкою та сечовим міхуром.
4. Кровотечі та анемії.
5. Ракова інтоксикація та кахексія.
ЛІКУВАННЯ РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
Єдиним ефективним методом лікування при пухлинах сигмовидної кишки є операція, в ході якої видаленню підлягають злоякісне утворення і лімфатичні вузли із метастазами. Також метою оперативного втручання є забезпечення безперешкодного проходження кишкового вмісту по кишечнику.
Я виконую лапароскопічну резекцію сигмоподібної ободової кишки. Така операція відбувається через 4 невеликі проколи-розізи передньої черевної стінки від 5 мм до 12 мм (відео 1).
Відео 1. Лапароскопічна резекція сигмоподібної ободової кишки у звя'зку із раком
Невід'ємною частиною лікування раку сигмоподібної кишки часто є хіміотерапія, за допомогою якої можна уповільнити або знищити залишки злоякісних клітини, тим самим запобігши рецидиву хвороби. Для мене не існує єдиної схеми, для кожного пацієнта я планую лікування індивідуально, враховуючи стадію хвороби і наявність інших захворювань. Рішення приймається в співдружності трьох фахівців - хірурга, хіміотерапевта і лікаря променевої діагностики грунтуючись на міжнародних протоколах (NCCN, ESMO).
ПЕРЕВАГИ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ СИГМОПОДІБНОЇ КИШКИ
1. Мімімальна травматизація.
2. Доведена радикальність операції шляхом виконання втручання в ембріональних шарах.
3. Активізація пацієнта в день операції.
4. Строки перебування в стаціонарі 3-5 післяопераційних днів.
5. Мінімальна кількість раньових та гнійно-септичних ускладнень.
6. Відсутність в необхідності носити бандаж після операції.
7. Внаслідок швидкого відновлення - можливість швидше почати хіміотерапію (за необхідностю), що впливає на прогноз лікування.
З повагою, хірург Кравцов Денис Ігорович