Мінігастрошунтування (МГЩ, Mini- Gastric Bypass, Omega-loop Gastric Bypass з англ.) - різновид баріатричної операції - шунтування шлунку і є його спрощеною методикою.
Операція МГШ полягає у створенні невеличкого резервуара (малого "шлуночка") об'ємом близько 50 мл, таким же чином як при рукавній резекції шлунку та створенні анастомозу (з'єднанні просвіту) між цим "шлуночком" та тонкою кишкою на відстані 150-200 см від її початкового відділу (рис.1)
.
Рис.1. Схематичне зображення мінігастрошунтування
Відстань для анастомозу обирається залежно від індексу маси тіла (ІМТ), наявності/відсутності цукрового діабету.
Мінігастрошунтування дозволяє досягти три основних ефекти:
1. Рестриктивний ефект - формування маленького шлуночка призводить до швидкого його наповнення та швидкого настання "відчуття насичення" і ситості при при вживанні мінімальної кількості їжі.
2. Мальабсорбтивний ефект - виключення із травлення дванадцятипалої кишки та значної ділянки тонкої кишки призводить до ефекту мальарбсорбції - зменшенню всмоктування поживних речовин.
3. Інкретиновий ефект - стимуляція вироблення інсульна у відповідь на поступлення вуглеводів.
За даними численних досліджень операція МГШ зберігаючи метаболічні ефекти звичайного гастрошунтування, дозволила скоротити час операції, знизити кількість післяопераційних ускладнень, зменшити синдром мальабсорбції. Більш проста техніка виконання операції МГШ в порівнянні із гастрошунтуванням дає меншу кількість ускладнень, і, з кожним роком збільшує кількість прихильників мінішунтування серед баріатричних хірургів.
В даний час накопичено велику кількість даних з клінічної ефективності цієї операції в лікування цукрового діабету, в тому числі 1-го типу.
Тому, ця операція показана пацієнтка на цукровий діабет із ІМТ більше 30 кг/м2.
Я виконав це оперативне втручання одним із перших в Україні. І виконую його виключно лапароскопічно.
1. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки в активній фазі;
2. Онкологічні захворювання;
3. Вагітність;
4. Психіатричні захворювання;
5. Некоплаєнтність пацієнта (небажання виконувати всі рекомендації лікарів в до- та післяопераційному періоді).
6. Виражена злукова хвороба очеревини (в таких випадках виконується рукавна резекція шлунку).
1. Загально-клінічні лабораторні обстеження( загальний, аналіз крові із формулою, біохімічний аналіз, коагулограма та іші);
2. Ліпідний профіль;
3. Рівень тиретотропного гормону в крові, паратгоромону, T3 таT4, кортизолу, 25 гідрокси-вітаміну D;
4. Глюкозильований гемоглобін (HbA1c);
5. ЕКГ, Ехо-серця із консультацією кардіолога;
6. УЗД ОЧП, нирок, заочеревинного простору, малої миски, щитоподібної залози;
7. Дуплексне сканування вен ніг;
8. Езофагофіброгастродуоденоскопія;
9. Комп'ютерна томографія ОЧП при необхідності;
10 Спірометрія.
11. Консультація ендокринолога, гастроентеролога, психолога, анестезіолога.
1. Мінімальний больовий синдром.
2. Активізація пацієнта та вертикалізація через 2-3 години після операції.
3. Строки перебування в стаціонарі 3 -4 післяопераційні дні.
4. На протязі тижня - вживання тільки рідкої їжі, далі - "пюреподібної".
5. Неохіднсть вживання інгібіторів протонної помпи на протязі 1 міс після операції.
6. Необхідність вживання полівітамінів та вітаміну D в післяопераційному періоді.